27 серпня 2025 року набрав чинності Закон України № 4564-IX від 31 липня 2025 року, яким внесено зміни до статті 12 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю».
Зазначеними змінами на законодавчому рівні закріплено можливість формування додаткового капіталу ТОВ за рахунок внесків його учасників без збільшення статутного капіталу та зміни розміру їхніх часток.
Хоча поняття додаткового капіталу існувало в бухгалтерському обліку й раніше та застосовувалося на практиці, спеціальне регулювання порядку його формування в Законі про ТОВ було відсутнє.
Законодавчі зміни надали бізнесу чіткішу правову основу для залучення фінансування, однак використання цього механізму потребує належного документального оформлення та врахування податкових наслідків.
1. Як формується додатковий капітал ТОВ?
Відповідно до частин 4 та 5 статті 12 Закону про ТОВ, учасники товариства можуть здійснювати внески до додаткового капіталу грошовими коштами, цінними паперами або іншим майном.
Для застосування цього механізму необхідно:
1. Передбачити можливість формування додаткового капіталу у статуті товариства.
2. Прийняти рішення загальних зборів учасників про залучення внесків із визначенням їхнього розміру.
3. Належним чином оформити передачу коштів або майна та відобразити операцію в бухгалтерському обліку.
При цьому розмір статутного капіталу та номінальна вартість часток учасників залишаються незмінними.
Головна перевага такого механізму - можливість залучати фінансування без перерозподілу корпоративних прав між учасниками.
Наприклад, якщо два учасники володіють частками 60% та 40%, один із них може внести 1 млн грн до додаткового капіталу товариства. При цьому співвідношення часток залишиться незмінним.
Водночас правовий режим внесеного майна, порядок розпорядження ним, права та обов'язки учасників, а також умови їхніх взаємовідносин доцільно додатково врегулювати статутом та/або корпоративним договором.
2. Бухгалтерський облік внесків до додаткового капіталу
Відповідно до пункту 5 НП(С)БО 15 «Дохід», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 № 290, збільшення власного капіталу підприємства за рахунок внесків його учасників не визнається доходом.
Таким чином, належним чином оформлене надходження грошових коштів або майна від учасників до додаткового капіталу не відображається у складі бухгалтерських доходів підприємства.
Згідно з Інструкцією про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 30.11.1999 № 291, такі операції відображаються на субрахунку 422 «Інший вкладений капітал» рахунку 42 «Додатковий капітал».
Залежно від способу здійснення внеску застосовуються, зокрема, такі бухгалтерські проведення:
· Дт 311 - Кт 422 - отримання грошових коштів від учасника безпосередньо до додаткового капіталу товариства.
· Дт 377 - Кт 422 - відображення заборгованості учасника за внеском, якщо така заборгованість виникає відповідно до оформлених документів.
· Дт 311 - Кт 377 - погашення учасником заборгованості шляхом перерахування коштів.
· Дт 20, 28 - Кт 422 - отримання матеріалів або товарів як внеску до додаткового капіталу.
· Дт 152 - Кт 422 - отримання обладнання, що обліковується як капітальна інвестиція, з подальшим введенням його в експлуатацію проведенням Дт 10 - Кт 152.
Конкретна кореспонденція рахунків залежить від виду активу, умов його передачі, наявності попередньо визнаної заборгованості учасника та особливостей обліку ПДВ.
Отримані основні засоби, які перейшли у власність товариства, підлягають амортизації у загальному порядку. При цьому внесок до додаткового капіталу не є безоплатним отриманням майна у бухгалтерському розумінні, якщо його належним чином кваліфіковано як внесок учасника.
Отже, внесення коштів або майна збільшує власний капітал товариства, але безпосередньо не збільшує його бухгалтерський прибуток.
3. Податкові наслідки внесення грошових коштів
Податок на прибуток підприємств
Для ТОВ на загальній системі оподаткування грошові внески учасників до додаткового капіталу не визнаються бухгалтерським доходом.
Відповідно до підпункту 134.1.1 Податкового кодексу України об'єкт оподаткування податком на прибуток визначається на основі фінансового результату до оподаткування з урахуванням передбачених ПКУ податкових різниць.
При цьому ПКУ не встановлює окремого коригування фінансового результату на суму належно оформленого внеску учасника до додаткового капіталу.
Таку позицію підтверджено в індивідуальній податковій консультації ДПС від 13.10.2026 № 6022/ІПК/99-00-21-02-02.
У зазначеній консультації ДПС розглянула ситуацію, коли учасник-нерезидент здійснює грошовий внесок до додаткового капіталу українського ТОВ без збільшення статутного капіталу та зміни корпоративних прав.
Податковий орган підтвердив, що спеціальних податкових різниць щодо суми такого внеску законодавством не передбачено.
Таким чином, за умови правильного відображення операції у складі власного капіталу отримання грошового внеску не збільшує об'єкт оподаткування податком на прибуток.
Податок на додану вартість
Отримання грошових коштів як внеску до додаткового капіталу не є постачанням товарів або послуг у розумінні статті 185 ПКУ.
Відповідно, така операція:
· не є об'єктом оподаткування ПДВ;
· не призводить до виникнення податкових зобов'язань з ПДВ;
· не потребує складання податкової накладної.
Відповідні висновки також викладені у згаданій ІПК ДПС від 13.10.2026.
Єдиний податок
Для ТОВ - платників єдиного податку третьої групи ситуація є складнішою.
Підпункт 8 пункту 292.11 ПКУ передбачає невключення до оподатковуваного доходу коштів та майна, внесених учасниками саме до статутного капіталу. Водночас аналогічного положення щодо додаткового капіталу ПКУ не містить.
За позицією ДПС, грошові внески до додаткового капіталу без збільшення статутного капіталу та без отримання нових корпоративних прав можуть розглядатися як безповоротна фінансова допомога і включатися до доходу платника єдиного податку.
Наприклад, якщо ТОВ — платник єдиного податку третьої групи за ставкою 5% отримає внесок до додаткового капіталу в розмірі 1 млн грн, який відповідно до позиції ДПС буде включений до оподатковуваного доходу, сума єдиного податку становитиме 50 000 грн. Крім того, відповідно до підпункту 1.3 пункту 16¹ підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України, юридичні особи — платники єдиного податку третьої групи сплачують військовий збір у розмірі 1% від доходу, визначеного згідно зі статтею 292 ПКУ. У наведеному прикладі сума військового збору становитиме 10 000 грн. Таким чином, загальне податкове навантаження за таким фіскальним підходом може становити 60 000 грн, або 6% від суми отриманого внеску.
Водночас зазначена позиція є дискусійною з огляду на корпоративно-правову природу внесків учасників та положення НП(С)БО 15.
Тому перед внесенням коштів до додаткового капіталу ТОВ на спрощеній системі оподаткування доцільно отримати індивідуальну податкову консультацію.
4. Податкові наслідки внесення майна
Учасники ТОВ можуть формувати додатковий капітал не лише грошовими коштами, а й нерухомістю, обладнанням, транспортними засобами, товарами та іншими активами.
Однак податкові наслідки таких операцій суттєво відрізняються від грошових внесків.
Податок на прибуток підприємств
Для товариства, яке отримує майно до додаткового капіталу, застосовується аналогічний принцип: належно оформлений внесок учасника не визнається бухгалтерським доходом.
У ІПК ДПС від 15.10.2025 № 5490/ІПК/99-00-21-02-02 податковий орган зазначив, що ПКУ не передбачає спеціальних різниць для коригування фінансового результату на суму грошових та майнових внесків учасника-резидента до додаткового капіталу ТОВ.
Отримані активи надалі обліковуються за загальними правилами. Зокрема, основні засоби амортизуються, а вартість запасів враховується у витратах у порядку, передбаченому законодавством.
Водночас необхідно окремо оцінити податкові наслідки для учасника - юридичної особи, який передає майно.
Зокрема, за певних обставин передача майна без отримання зустрічного майнового задоволення може створювати ризики застосування податкових різниць, передбачених підпунктом 140.5.10 ПКУ.
Податок на додану вартість
На відміну від грошового внеску, передача майна до додаткового капіталу може бути об'єктом оподаткування ПДВ.
Відповідно до підпункту 14.1.191 та пункту 185.1 ПКУ передача права розпоряджатися майном як власник для цілей оподаткування ПДВ за загальним правилом розглядається як постачання товарів.
Якщо учасник є платником ПДВ і передає товари або основні засоби до додаткового капіталу товариства:
· у нього виникають податкові зобов'язання з ПДВ, якщо операція є оподатковуваною;
· база оподаткування визначається відповідно до пункту 188.1 ПКУ з урахуванням установлених мінімальних баз;
· за загальним правилом застосовується ставка ПДВ 20%, якщо для відповідної операції не передбачено іншого режиму;
· товариство - отримувач майна, яке є платником ПДВ, може сформувати податковий кредит за наявності зареєстрованої податкової накладної та дотримання вимог ПКУ.
При цьому відсутність грошової оплати за передане майно сама по собі не звільняє учасника від обов'язку нарахування ПДВ.
Відповідну позицію ДПС підтвердила в ІПК від 23.10.2026 № 6217/ІПК/99-00-04-03-03.
Якщо майно передає учасник, який не зареєстрований платником ПДВ, за загальним правилом податкові зобов'язання з ПДВ у зв'язку із самою передачею не виникають. Водночас окремі правила можуть застосовуватися у разі імпорту майна або здійснення операцій зі спеціальним режимом оподаткування.
Єдиний податок
Для ТОВ - платників єдиного податку третьої групи внесення майна до додаткового капіталу також супроводжується податковими ризиками.
Оскільки підпункт 8 пункту 292.11 ПКУ передбачає спеціальне виключення лише для внесків до статутного капіталу, податковий орган може поставити питання про включення вартості отриманого майна до оподатковуваного доходу товариства.
Зокрема, ризик виникає у разі кваліфікації відповідної операції як безоплатного отримання майна відповідно до пунктів 292.1 та 292.3 ПКУ.
Тому перед внесенням нерухомості, обладнання чи інших активів до додаткового капіталу платника єдиного податку необхідно провести індивідуальний аналіз податкових наслідків.
5. Основні юридичні та податкові ризики
Незважаючи на законодавче врегулювання механізму додаткового капіталу, його неправильне застосування може призвести до корпоративних конфліктів та податкових спорів.
Для мінімізації ризиків рекомендуємо:
1. Передбачити порядок формування додаткового капіталу у статуті товариства.
2. Належним чином оформити рішення загальних зборів учасників із визначенням розміру та форми внесків.
3. Забезпечити документальне підтвердження передачі коштів або майна та правильність бухгалтерського обліку.
4. Визначити правовий режим внесків, порядок їх використання та умови можливого повернення.
5. Оцінити податкові наслідки як для товариства, так і для учасника, який здійснює внесок.
Особливої уваги потребують внески нерезидентів, майнові внески значної вартості та операції товариств на спрощеній системі оподаткування.
Слід також враховувати, що індивідуальні податкові консультації відповідно до пункту 52.2 ПКУ мають індивідуальний характер і безпосередньо застосовуються платниками, яким їх надано.
Законодавче врегулювання додаткового капіталу розширює можливості українського бізнесу щодо залучення фінансування без зміни структури корпоративних прав.
Для ТОВ на загальній системі оподаткування належно оформлені внески учасників зазвичай не призводять до збільшення об'єкта оподаткування податком на прибуток. Водночас передача майна може супроводжуватися нарахуванням ПДВ, а для платників єдиного податку зберігаються ризики оподаткування відповідних внесків.
Тому ефективне використання цього механізму потребує комплексного підходу до корпоративного структурування, бухгалтерського обліку та податкового планування.
Connect Law Firm надає комплексний юридичний супровід бізнесу у сфері корпоративного права, зокрема щодо структурування фінансування, підготовки установчих документів, оформлення корпоративних рішень та мінімізації юридичних і податкових ризиків.